- розстібувати
- —————————————————————————————розсті́буватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розстібувати — див. розстібати … Український тлумачний словник
розстібати — а/ю, а/єш, рідше розсті/бувати і рідко розстьо/бувати, ую, уєш, недок., розстебну/ти, стебну/, сте/бнеш і рідко розстібну/ти, стібну/, сті/бнеш, док., перех. Робити незастебнутим, роз єднувати що небудь застебнуте. || Виймати з петельок (ґудзики … Український тлумачний словник
розстібатися — а/юся, а/єшся, рідше розсті/буватися і рідко розстьо/буватися, уюся, уєшся, недок., розстебну/тися, стебну/ся, сте/бнешся і рідко розстібну/тися, стібну/ся, сті/бнешся, док. 1) Ставати, робитися незастебнутим (про одяг). || Вийматися з петельок… … Український тлумачний словник
розстібати — (роз єднувати щось застебнуте), розстібувати, розсте[і]бнути, розстьобувати, розщібати, розщібувати, розще[і]бнути; розхристувати, розхристати (перев. одяг на грудях) … Словник синонімів української мови
розстібування — я, с. Дія за знач. розстібувати і розстібуватися … Український тлумачний словник
розщібати — а/ю, а/єш і рідко розщі/бувати, ую, уєш, недок., розщібну/ти, щібну/, щі/бнеш і рідко розщебну/ти, щебну/, ще/бнеш, док., перех., розм., заст. Розстібати … Український тлумачний словник